Він вірить у те, що прадавні арійці –
Це предки індусів та українців.
Прокидається рано, пірнає у ванну,
А разом із ванною пірнає в нірвану.
Не виб’єш його з нормального стану,
Ніколи йому не буває погано.
Ніхто не дратує, не турбує нічого,
Бо є в нього йога, бо йога є в нього...
Він п’є багато індійського чаю,
Людей розуміє, людей вибачає...
Він бачить одразу ж, при першій нагоді,
Не те, що зовні, а те, що на споді... 

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
Хай за душею нема ні гроша...
Жодному з нас не зробиться кепсько,
Бо в кожного з нас індійська душа...

Вона все життя чекала на принця – 
Не на індуса, а на українця.
Що ось прилетить він – гарний, сміливий!
Під ним білий кінь – гарячий, грайливий...
Та щастя мало інакшу прописку,
Обранцем її став „Танцюрист Диско”.
На кожній стіні вдома та на роботі
Чекає на неї Мітхун Чакроборті.
А їй так хотілося трішечки казки... 
А їй так хотілося трішечки ласки...
„Доню моя, у чому річ –
Де ти гуляла цілу ніч?”

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
Хай за душею нема ні гроша...
Жодному з нас не зробиться кепсько,
Бо в кожного з нас індійська душа...

Вони якось зустрілись на кіносеансі
І досі знаходяться в певному трансі.
Вони вдвох неначе полинули в небо...

Індія, Індія, далека і близька,
Ніби й чужа, а така українська!
Кажуть, що десь там є пустеля Тар...
Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар!
Так кажуть, що десь там є пустеля Тар?
Так, кажуть, що десь там є пустеля Тар!

Хай кеди китайські, хай джинси турецькі,
Хай за душею нема ні гроша...
Жодному з нас не зробиться кепсько,
Бо в кожного з нас індійська душа...