Вода, доміно і вино

Перечитай усі старі вірші свої
Заглянь туди, де ще бурлить життя
У минуле твоє більш не йдуть потяги
Закритий вокзал і нема вороття

За кілька років вже й немає сліда
Того,що було колись
Найперше - назавжди, а пам'ять - вода
І головне в цій воді не втопись

Чай закінчився, інтернета нема,
Лампа настільна згоріла моя
Палає у грубі вогонь золотий
Із дому утік Жорічок мій

І скоро, здається, втечу потім я
Й шукатиме мене країна моя
Шукатимуть всюди, ніхто не знайде, 
Бо під ліжко моє ніхто не загляде

Та насправді шукати не буде ніхто
З-під ліжка я вийду й візьму доміно,
ну, і віно, канєшно,
Гулятиму з собою в його цілу ніч
Й сперечатимусь про правила гри віч-на-віч

Ф.Вадим