Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна: 
 Ясно, хоч голки збирай... 
 Вийди, коханая, працею зморена, 
 Хоч на хвилиночку в гай! 

 Сядем укупі ми тут під калиною - 
 І над панами я пан... 
 Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею 
 Стелеться полем туман; 

 Гай чарівний, ніби променем всипаний, 
 Чи загадався, чи спить? 
 Он на стрункій та високій осичині 
 Листя пестливо тремтить; 

 Небо незміряне всипано зорями - 
 Що то за Божа краса! 
 Перлами ясними попід тополями |
 Грає краплиста роса.

 Ти не лякайся-но, що ніженьки білії
 Вмочиш в холодну росу: 
 Я тебе, вірная, аж до хатиноньки 
 Сам на руках однесу. 

 Ти не лякайся, що змерзнеш, лебідонько: 
 Тепло - ні вітру, ні хмар... 
 Я пригорну тебе до свого серденька, 
 Й займеться зразу, мов жар; 

 Ти не лякайся, що могут підслухати 
 Тиху розмову твою: 
 Нічка поклала всіх, соном окутала - 
 Ані шелесне в гаю! 

 Сплять вороги твої, знуджені працею, 
 Нас не сполоха їх сміх... 
 Чи ж нам, окривдженим долею клятою, 
 Й хвиля кохання - за гріх? 

 1870
 _________________________________________

русский романс 1831 года

Что затуманилась, зоренька ясная,
Пала на землю росой?
Что ты задумалась, девушка красная,
Очи блеснули слезой?

Жаль мне покинуть тебя, черноокую!
Певень ударил крылом,
Крикнул!.. Уж полночь!.. Дай чару глубокую,
Вспень поскорее вином!

Время!.. Веди мне коня ты любимого,
Крепче держи под уздцы!
Едут с товарами в путь из Касимова
Муромским лесом купцы!

Есть для тебя у них кофточка шитая,
Шубка на лисьем меху!
Будешь ходить ты вся златом облитая,
Спать на лебяжьем пуху!

Много за душу свою одинокую,
Много нарядов куплю!
Я ль виноват, что тебя, черноокую,
Больше, чем душу, люблю!

еще [bad word] /www [bad word] pes/nich/nich2.shtml
 [bad word] /www.leonid [bad word] fight/6.htm