Слава
1.
Хтось літає високо і опускає крила.
Хтось когось на висілки відправити хотів, але не ти,
І не мене, і не себе,і не його, і нікого.
А, може, ніколи.
Одинока ніч чекає нас, як колискова.
Знову я без дозволу встряю в чиюсь розмову – 
Не твою, і не мою, і не чиюсь, та нікого,
Чи просто нікого:
Пр.:
Спитати, як твоє здоров’я, спитати, як справи,
Спитати, чи не знаєш ти – що таке слава.
Спитатися про день, і спитатись про ніч, 
І про кольори наших облич.
Спитати, як твоє здоров’я, спитати, як справи,
Спитати, чи не знаєш ти – хто такий Слава.
Спитатися про день, і спитатись про ніч, 
І про вирази наших облич.
А правду не скаже ніхто тобі, любий, 
Допоки не покажеш усім свої зуби як я, я, яяяяяяя.
2.
Я літаю високо, не опускаю крила.
Ти мене на висілки відправити хотів, але не зміг, 
Не допоміг, і свою руку не подав, 
Коли просила. А більше ж нікого.
Самота під руку мене взяти дуже хоче, 
Але своє серце обіцяти всім охочим – просто сміх.
І не тобі, і не мені, не вам усім, та нікому.
Чи просто нікому?
Пр:
Спитати, як моє здоров’я, спитати, як справи.
Спитати, чи не знаю я - що таке слава,
Спитатися про день і спитатись про ніч,
І про кольори наших облич.
Спитати, як моє здоров’я, спитати, як справи.
Спитати, чи не знаю я - хто такий Слава,
Спитатися про день і спитатись про ніч,
І про вирази наших облич.
А правду не скаже ніхто тобі, любий, 
Допоки не покажеш усім свої зуби як я, я, яяяяяяя.