Тече Кубань аж у лиман, верст , мабуть, за триста.
Пісок круте, воду муте, щоб не було чисто     | (2)

Тече Кубань аж у лиман, а з лиману в море
Та й не знали козаченьки, яке буде горе...    | (2)

Колись було в людей добро, нажите годами,
Забирали, однімали цілими возами...           | (2)
А що ж вони забрали? 

Хліб, коняку, товаряку, ще й вівцю і курку...
Кінжал, шашку, сідло, шапку, черкеску ще й бурку.  | (2)

Аж десь взявсь, та й піднявсь торопкий з війною
Третє літо на тім світі кров ллється рікою.   | (2)

Різав людей: жінок дітей, розбоєм зайнявся.
Офіцерів, командирів побив та й повішав.      | (2)

Охфіцерів, командирів побив та й повішав.
Кровавою розправою своє серце  тішив.         | (3)