/Текст введён Ляпало Вячеславом/

В Афгані часто снились вишні
І рідний батьківський поріг,
Не приведи, Господь Всевишній,
Моїм синам таких доріг.

Червоною від крові стала пиль
Доріг, якими ми шукали правди,
Афганістан, ти - серця мого біль,
Зі мною ти залишишся назавжди.

Сувора пам'ять не загасла,
Зі мною друзі дотепер,
Що підірвались на фугасах
І що згоріли в БТР.

Червоною від крові стала пиль
Доріг, якими ми шукали правди,
Афганістан, ти - серця мого біль,
Зі мною ти залишишся назавжди.

І посивіла, рідна мати,
Товариш мій помер від ран,
Убитий вибухом гранати,
У 20 років ветеран.

Червоною від крові стала пиль
Доріг, якими ми шукали правди,
Афганістан, ти - серця мого біль,
Зі мною ти залишишся назавжди.

Плач, Україно, рідна мати,
Не стримуй сльози, гірко плач,
Твоїх синів із автомата
В горах розстрілював басмач.

Червоною від крові стала пиль
Доріг, якими ми шукали правди,
Афганістан, ти - серця мого біль,
Зі мною ти залишишся назавжди.

Червоною від крові стала пиль
Доріг, якими ми шукали правди,
Афганістан, ти - серця мого біль,
Зі мною ти залишишся назавжди.

В Афгані часто снились вишні...