На острові Лабемба,
В затоці Балабемба,
Жили собі звичайні
Співаючі слони.

Жили собі та й годі,
Співали при народі,
А вранці при нагоді
Розказували сни.

Приспів:
Бем-ба ла бем-ба
Бем-ба ла бем-ба
Бем-ба ла бем-ба ба.

Прийшла зима на острів,
А там зима – це дощик,
Холодний довгий дощик,
Небесний водограй.

Але слонові сухо,
Бо два слонячі вуха – 
Великі парасольки:
Накрийся і співай!

Приспів.

Набридло зимувати,
Під вухами співати,
Одна єдина думка
У кожного слона:

Коли ж це сонце вийде,
Коли ж нарешті прийде,
Зелена і весела
Танцююча весна.

Приспів.

І сонечко заграло,
Веселка запалала,
Й на чисте поле вийшло
Зелене слоненя.

Чому ж це ти зелене?
Навіщо ти зелене?
Для чого ти зелене?
Тому що я – весна!!!