Спить ставок, не колишуться віти,
                      Вітерець в верболозах заснув...
              Десь заграла плакуча гітара,
                  Там дівчина стрічала весну.

Десь поїхав мій милий далеко,
Так далеко від мого села.
І не скаже той місяць з-за хмари,
Що у нього кохана була.

"Де ти їдеш - мене покидаєш,
Залишаєш над ставом одну,
І ніколи мене не згадаєш,
А з другою зустрінеш весну."

"Ой не плач, не журися, дівчино,
Ой не плач, не сумуй, не ридай,
Через рік, як цвістиме калина,
В тихій вечір мене зустрічай".

Ось прийшла довгождана хвилина,
І прийшла довгождана пора.
І дівчина прийшла до калини,
А милого нема, та й нема.

Ой нема, ой нема, тай не буде,
Бо така вже дівоча судьба...
Треба знати, як хлопців кохати
І як вірити в їхні слова.