Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю чи важкий мій хрест
що перед вами судді не вклонюсь я
в передчутті недовідомих верст
що жив-любив і не набрався скверни
ненависті, прокльону каяття
народе мій до тебе я ще верну
я в смерті повернуся до життя

смерте мила, смерте люба
тебе я зовсім не боюсь я

своїм стражденним і незлим обличчям
як син тобі доземно уклонюсь
і гляну чесно в чесні твої вічі
я в смерті з рідним краєм поріднюсь