Чуєш! Це я до тебе звертаюсь,
Ти навчився без болю iгнорувати мене,
Але я ще в тобi хоч без дiла тиняюсь
У твоїй головi, де ти гвалтуєш мене.

Я повiльно вмираю, як бачу "щирi" обличчя,
Кожен знає – для чого, кожен знає – навiщо,
Тобi платить за зраду гонорари шаленi
I ти кладеш "чистi" грошi до брудної кишенi.

Приспів:
Я отрую тебе правдою ззовнi,
Хоча знаю я, що кордони мiж нами умовнi.
Я - твiй клятий кайдан, я - мотузка з петлею, i вiстря,
Бачу стовп лiхтаря, на якому для тебе є мiсце.

Я несу цей тягар - безтiлесна i щира,
Мiй природжений дар - вчинкiв образливих мiра,
Навiть совiсть щюрача хоче бути святою,
Я з тобою гнию i загину з тобою.

Приспів. (2)