Зашуміла ліщинонька, | (2)
Заплакала дівчинонька.

Заплакала, затужила - | (2)
Нема того, що любила.

Нема його і не буде: | (2)
Розраяли злії люди.

Розраяли, розсудили, | (2)
Щоб ми в парі не ходили.

А ми в парі ходить будем,  | (2)
Одно друге любить будем!

Крикнув старий на малого:  | (2)
"Сідлай коня вороного!

Та й поїдем в чисте поле - | (2)
Там дівчина просо поле.

Просо поле, гречку в'яже,  | (2)
Козакові правду скаже!"

"Скажи, скажи, дівча, правду, | (2)
Як не скажеш, - другу знайду!

Як не знайду я другої -
Піду в море утоплюся
Або в камінь розіб'юся!"

"Скажу, скажу щиру правду: | (2)
Вірно люблю ще й кохаю!

Вірно люблю ще й кохаю, | (2)
Як не бачу, то вмираю!"