Чому бентежно на душі так в тишині?
Чом не поглянеш в очі ніжно ти мені?
О, не мовчи, о, лиш скажи,
Скажи, що любиш, я прошу тебе, скажи!

Невже мої палкі вуста
Не будять кров, як та весна?

Невже ти знов згадав минулий серця жар?
Коли навік позбавишся її ти чар?
Забудь її, забудь навік -
В моєму серці ти знайдеш єдиний лік!

Невже мої палкі вуста
Не будять кров, як та весна?

Поглянь на мене, і, нарешті, зрозумій,
Що ти - вершина всіх надій моїх і мрій!
О, не мовчи, о, лиш скажи,
Скажи, що любиш, я прошу тебе, скажи!