Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчар у садочку,
В тихому куточку
Жде дівчину, жде.

Йшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високі гори,
Де з беріз спадають чисті роси,
Цвіт калини приколола в коси.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчар у садочку,
В тихому куточку
Жде дівчину, жде.

Ось і вечір, вівці біля броду
З Черемоша п'ють холодну воду,
У садочку вівчара стрічає
Дівчинонька, що його кохає.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчар у садочку,
В тихому куточку
Жде дівчину, жде.

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі,
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчар у садочку,
В тихому куточку
Жде дівчину, жде.
Всюди буйно квітне черемшина,
Мов до шлюбу вбралася калина,
Вівчар у садочку,
В тихому куточку
Жде дівчину, жде.
Жде дівчину, жде.
Жде дівчина, жде.