Я кохав тебе так вірно, палко
В пухлі губки міцно ціловав.
Тільки ти кривила свою кирпу -
Все тобі не любо, все не так!
 
На що мені твої поцілунки?
І навіщо та твоя любов?
Ти купи мені пухнасту шубку,
Буде тепло на душі обом.

Та піду в багнюці я втоплюся,
Де з весни купаються качки.
І тоді, мене, кірпата киця,
Ти побачиш тільки у ві сні!

І навіщо та мені розтрата?
На що зайві гроші витрачать?
Краще кожний рік мені, миленький,
Перстеньочки будеш дарувать!

Ой попав же я в таку халепу,
Скажіть, хлопці, що мені робить?
Може кинуть цю кирпату кицю?
Шури - мури другій закрутить?

Ой, прошу тебе, не кип'ятися.
Дай подумать, дай мені ще шанс!
Ти купи мені шикарну тачку,
О це точно буде вищий клас!

Ой! Піду і утоплюся,
Де з весни купалися качки.
І тоді мене, кирпата киця,
Ти побачиш тільки у ві сні!

Що ти кажеш? І на що топитись?
І навіщо бачиться ві сні?
Не жартуй, миленький, схаменися!
Я без шубки змерзну до весни!

По весні засохне вся багнюка.
До весілля виростуть качки.
Щастя нам саме в віконце стука.
Впарі ми с тобою назавжди!
    
  Сл. Ніни Мартиненко