Я мандрую по квітам до ніжного серця твого,
Я іду по пустелі своїх нездійснених надій,
У безодні зіниць відшукаю таємне тепло,
Я до тебе іду босоніж по воді, по воді.

Я по хмарах іду,бо інакшого шляху нема,
Щоб побачити сонячну посмішку милих очей,
Я весну принесла у думки, де ховалась зима,
Запалила веселі світанки я серед ночей.

Все починається з любові, все переходить у любов,
І як би не складалась доля, несем кохання знов і знов.
Все починається з любові, все переходить у любов,
Все починається з любові знов і знов.

Відшукаю тебе серед тисяч подібних облич,
Я присплю твоє горе, якщо воно в серці твоїм,
Де б не був ти, почую, лише стиха поклич,
Помолюся за тебе заступникам нашим святим.

Все починається з любові, все переходить у любов,
І як би не складалась доля, несем кохання знов і знов.
Все починається з любові, все переходить у любов,
Все починається з любові знов і знов.