* * *
Мене сьогодні голуб розбудив.
Він прилетів і плакав на балконі.
Я не прошу поблажливості долі
Хіба це мало — незабутня мить?

* * * 
Мене дивує, що в дитинстві
мене нічого не дивувало.
Ходив гарбуз по городу.
На яблуні сиділа Жар-птиця.
Під вікном у нас на травичці
жабка, мишка і півник жили в рукавичці.
А тепер — якийсь листочок осінній,
і вже стоїш в потрясінні.

* * * 
Ми любимо тих, що знали нас молодими.
їхня пам'ять — музей коштовностей, які ми колись розгубили.
Хто дивиться нам вслід,
той плаче за собою.
Віддай людині крихітку себе.
За це душа поповнюється світлом.