Вітер на тополі всі гілки зламав,
Він, як я у долі щастя свого питав.
У ставку – лілеї, у очах – любов,
А десь там над нею зорі падають знов.
Я й не знала тай

Приспів:
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, тай казали люди - гірко.
Думала, думала, думала – збережу своє кохання.
Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.

Ой вітер, мій вітер, не ламай гілок,
Бо вони ж як діти, скільки ж у них думок.
У ставку лілеї день і ніч цвітуть,
Буду я твоєю, тільки ж ти не забудь.
Я й не знала тай

Приспів:
Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, не казали люди - гірко.
Думала, думала, думала – збережу своє кохання.
Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.

Палала, палала, палала у моєму небі зірка
Падала, падала, падала, не казали люди - гірко.
Думала, думала, думала – збережу своє кохання.
Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє.

Я кажу – ти люби мене вперше, як востаннє