Там у Імлі Сутінок
Шепочуть Туманами Дрягви
Закляття прадавні свої,
Підіймаючи Мороків Наві.

…І вторять їм Нав’ї Мерці…

Сколихнулось холодне повітря,
Віддалося дерев кронами –
Понесло сухе листя
Над мохами, росою вологими…

…І повзуть мохами вогкими Нав’ї Мерці…

Накрила все Ніч Крилами,
Мов в Крука, - крилами чорними…
Летить чорним Птахом –
Понад кручами, понад горами…

Навкриті гірські ліси
Ночі Крилами чорними.
В Туманах Дрягов боліт
Мара віє прокльонами.

…Й вертають до неї Нав’ї Мерці…