Рушив поїзд в далеку дорогу,
Сколихнувся вагон і помчав...
Я в останній вже раз подивився
На те все, що так вірно кохав.

Ти сама на пероні стояла,
Вітер кучері тобі колихав,
В тебе сльози на очах тремтіли
Ти ридала, я важко зітхав.

Прощавай, моя люба дівчино,
Бо я їду в далекі краї.
І, не раз я, напевно, згадаю
Твоє личко і очі сумні.

А як поїзд в степу загуркоче,
Пригадаються знову мені
Звук гітари у місячній ночі,
Поцілунки гарячі твої.