Ой, у лузі по долині вечір вистелив росу
Розплітав козак дівчині туго сплетену косу
А вона його питала чи він щиро покохав
Якщо ні, його благала щоб коси він не займав 
А вона його питала чи він щиро покохав
Якщо ні, його благала щоб коси він не займав 

Ой, у лузі по долині ранок вистелив туман
Не сказав козак дівчині що його любов– обман
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду"
І залишив їй страждання, замість радості біду 
Він сказав їй на прощання: "Ти чекай і я прийду"
І залишив їй страждання, замість радості біду 

А вона його чекала, вірила його словам
Свою косу не давала розплітать чужим рукам
Ой, у лузі по долині від дівочих сліз роса
Посивіла на дівчині не розплетена коса 
Ой, у лузі по долині від дівочих сліз роса
Посивіла на дівчині не розплетена коса