[bad word]  [bad word] dennyua

Ненависть - це кохання, яке зазнало невдачі...

Ми і не бісилися з жиру, і не жили паршиво
По-різному було і спокійно, і жили на шиї
Виступали від крику, проте все казали відкрито
Я рідко приїжджав та були і вдалі візити
З вокзалів возити мене почали по містах
Я б до тебе їхав та поїхав в мене натомість дах
У твоїх снах все було не так та жаліти не варто люба
Я важив 70 та був з тобою надто грубим
З думок не стерти скоро, шо я нестерпна сволоч
Ми були гарним дуетом, але тепер це соло
Перцю й солі підсипали забагато у блюдо
Я казав: Вони брешуть! Ти: не вигадуй, ублюдок
От і нагадили люди всюди де можна було
Лізла в ліжко до мене паскудна кожна дура
Тошно було і радий, що це пережив тепер
І що б не було між нами, чуєш, бережи себе…

Бережи себе, на зло всім змінам долі
Бережи себе, чуєш, бережи себе 
Життя як мінне поле, я не постійно поряд 
Тож бережи себе, чуєш, бережи себе

Бережи себе, коли з'їдає саме та
нестерпна самота, чуєш бережи себе
Коли навколо розруха, ти нікого не слухай
Лиш бережи себе, благаю, бережи себе

Мене на куски розриває, чуєш, пошвидше залатуй
Ти мене не кохаєш? Тоді давай в обличчя салатом
Я тиші не хочу, я буду проти, я пас
Подай мені на сніданок бутерброт і ляпас
Кляв нас кожен сусід, я славно клав на це
Для вас сонних усіх влаштуєм гарний секс
Кожної ночі і так, щоб падали люстри
Життя одне і плюс воно коротке падло і хуй з ним
Чуєш? Вбивай мене повільно, мила
Разом… Кохання - це подвійна сила
Всюди… І вдома і у Відні снилась
Ти розум забирала і подалі відносила
Я згідний, сина не народиш мені вже ніяк
Тепер у домі ми живемо двоє: Джек і я
Так, раніше я брехав, але прошу тепер повір
Я хочу щоб ти берегла себе, всьому наперекір

Так ніхто не кохав і бруду тонни нехай
Будуть лити на нас та ми не потонем
Вдихай мене… Я твій кисень і хай весь світ тисне
Він нас оцінює хоча отримав двійки сам
Виріс в вільній країні, тоді чому я твій раб
Не виливаєш каву на мене, я сумую, дурак
Не чую порад, не чую крику, не чую сварки
Вижени з дому мене, я заночую в парку
Згадай дорогоцінні ночі в паршивих готелях
Ми вижили хоча нас без води залишили в пустелі
Кілька днів підряд у постелі, очима дряпали стелю
Та доля шлях не килимами а втратами стелить
Образ твій в розум мій вліз, зрозумій пліз 
Без мене житимеш краще, без горя і сліз
Твоя краса мене п'янить, я останній алкоголік
І я люблю тебе, але занадто палко волю