Десь за горою вже сонце тихенько зайшло, 
День відійшов, вечір прийшов. 
Роси спадають на трави, і ночі крило 
Торкнулось вій, в сон забрело. 
Та не вкраде ця ніч з думок моїх 
Той голос, ті вуста, 
Ті очі, що давно у пам’яті беріг. 

Приспів: 
Бо в сні відлітаю до того раю, 
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю, 
Де біля тебе я мовчу і жадаю, 
Бо тебе я кохаю. 
В долі питаю, бо сам не знаю, 
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю, 
Та що ж робити, коли сон мій зникає, 
Лише сонце засяє. 

Ніч заховала від мене краплинку тепла, 
Проміння світло, дарунок сонця. 
Та не забрати любові, що вічно жива, 
В моїй оселі, в моєму серці. 
І не вкраде ця ніч з думок моїх 
Той голос, ті вуста, 
Ті очі, що давно у пам’яті беріг.