Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

А ти, мила, скажи в отвіт:
Дивись, яка чудова ніч.
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все. (ост 2 рядки – 2)

Доню моя, у чому річ,
Де ти гуляла цілу ніч?
Чому розплетена коса,
А на очах бринить сльоза?

Коса моя розплетена –
Її подруга розплела.
А на очах бринить сльоза,
Бо з милим розлучилась я.

Мамо моя, прийшла пора,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай дочку свою. (ост 2 рядки – 2)

Ой у вишневому садку
Там соловейко щебетав
Додому я просилася
А ти мене все не пускав.

"Ти милий мій, а я твоя.
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я."

А ти їй дай такий отвіт:
"Яка прекрасна майська ніч.
Весна іде, красу несе,
І тій красі радіє все." |

"Доню моя, не в тому річ.
Де ти блукала цілу ніч?
Чому розплетена коса, |
А на очах блистить сльоза?" | (2)

"Коса моя розплетена -
Її подруги розплели.
А на очах блистить сльоза, |
Бо з милим я прощалася. | (2)

Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива, молода.
Я жити хочу, я люблю. |
Мамо, не лай доню свою."