Проводи козака до війська (исполнитель: Народні Думи)
Дума – «Проводи козака до війська» Записано в 1851 р. від кобзаря I. Романенка з с. Британи, Борзнянського повіту, на Чернігівщині. Вперше надруковано в зб.: Народные южнорусские песни. К., 1854, с. 434—436. Відомо десять записів думи, зроблених протягом XIX ст. Ой у неділю барзо рано-пораненьо Не сива зозуля закувала – Сестра брата своєго із подвірні своєї В войсько виряджала, Словами промовляла І сльозами ридала: "Ей же, мій брате рідненький, Голубонько сивенький! Відкіля тебе виглядати, Із якої сторонки у гостині сподіватись: Чи з Чорного моря, Чи з чистого поля, Чи з славного із войного люду, войська Запорожжя?" "Ей, сестро моя рідненька, Як голубка сивенька! Не виглядай мене ні з Чорного моря, Ні з чистого поля, Ні з славного люду, войська Запорожжя. А виглядай мене, сестро, Як будуть о Петрі сині озера замерзати, А о святім Василії калина білим цвітом процвітати". "Ей, добре ж ти, братко, знаєш, Добре, братко, ти відаєш: Як синім озерам о Нетрі не замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати... То я іще скільки у світі проживала, А у старих людей не чувала, Щоб синім озерам о Петрі замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом процвітати". "Добре ж ти, сестро, знаєш, Добре ти, сестро, і відаєш: Як синім озерам о Нетрі не замерзати, А о святім Василії калині білим цвітом не процвітати, Так мені вік-віком у гостинях не бувати..." "Ей, як будеш ти, братко, на чужій стороні проживати, Будеш ти пити і гуляти, Будуть ранньою зорею і вечірньою До тебе куми і побратими прихождати, Будуть тебе рідним братком називати..." При добрій годині – Куми й побратими! Як пристигла козака-летягу нещасливая година, Злая хуртовина, То одцуралася й притаманная родина. На святую неділю люди з церкви йдуть, Як бджоли гудуть, Плече об плече торкаються, Род з родом, Брат із братом, Сват із сватом На здоров'є питаються; А козака-летяги при нещасливій годині Ніхто не займає І на здоров'є не питає, Наче б ніколи не бували І хліба-солі не вживали! Господи, утверди й подержи Пана Грицька І всіх вислухающих На многії літа.