Сьогодні о десятій тридцять 
Я побачила своє обличчя 
Воно було голубого відтінку 
з синяками під очима 
Я випила чашку кави 
Й почала раптом сміятись 
Тебе завжди дратувало 
Що не могла нормально вдягатись 
Тебе дратувала собака, 
Що була для мене домом 
Ненавидів ці фіранки 
Й коли чув мою відмову 
Я бачила в тобі осінь, 
Що була мені найдорожчим 
По лезу бігала боса 
Чуєш я більше тебе не хочу. 

Пр..
Я розриваю газети 
Я розмальовую стіни
Міняю колір фіолетовий
На запах ванілі
Я розфарбую сьогодні
Так як тобі ще не снилось
У мене руки холодні
Але тобі яке діло?
Збирай всі свої манатки 
Я профільтрую всю пам’ять
Щоб ні малої закладки
Думки про тебе не мали
Здираю шкіру із себе
Залишив відбитки пальців
Мене не парить про тебе
Тримайся від мене подалі 
На дистанції

Сьогодні о восьмій з чимось 
Надворі стояв вже вечір 
Для мене став ти кимось 
Пов’язаним з словом втеча 
Ти став чимось болючим 
У серці, наче ошпарив 
Навіщо мене так мучив 
не бачив ким ми стали? 
Тебе дратували меблі 
Розставлені за фен-шуєм 
Дивився повз мене в стелю - 
Робив вигляд що не чуєш 
Я бачила в тобі осінь 
Що була мені найдорожчим
Я розплету свої коси
Із ран здираю шмат скотчу