Це тримає мій мозок, отрутою душу, 
Мене відпустило наволю - не довго! 
Я знаю чекає мене невід'ємна, 
Моя неминуча реальність - 

ТІКАЙ!!! 

В'язниця, в якій я знаходжусь, 
Труна нагорода 
За муки Душі, яка хвора; 
Люди, куди від вас діти 
Своє хворе тіло? 
Яке не потрібне нікому... 

ДИВИСЬ!!! 

Мені нікуди вже піти... 
Мені нікуди тікать... 
Я не можу зволікати, 
Я не буду гаяти час, чекаючи вас 
ЧЕКАЮЧИ ВАС!!! 

Думки мої не знайшли 
Притулку на небі, 
Бо там лише зорі та темно 
В душі, цей йобаний холод, 
Який не лишає нічого від мене... 

Мені нікуди вже піти... 
Мені нікуди тікать... 
Я не можу зволікати, 
Я не буду гаяти час, чекаючи вас 
ЧЕКАЮЧИ ВАС!!!