Те що було між нами,
Ще буде не раз, не два, не три,
Ми освячені богами біля небесної брами
В лісі дерево - береза, похилило гілля до низу
Все знає про нас, рік , місяць і час
Коли-небудь будем там де хочемо ми, 
Де немає зими, за сімома морями й туманами
Семеро доріг до храму, 
Cемеро воріт між нами, 
Небесні гами, 
Посмішка Далай-Лами

Ангели мої небеснії,
Поверніть мені її
Ой далебі далеко занесла лелека
Серденько моє ущент з"їдає спека
Ангели мої стокрилії
Покажіть мені шлях до неї
Без неї однієї
В душі зима
Й мене нема

Сірими, великими очима, гарними
Ти дивилася, не знала, куди іти.
І ти казала мені, нащо треба, а я хотів з тобов на небо.
Ти до мене довго гукала, ти на мене довго чекала
І цілувались, сміючися свій одяг скидала.
Раз-два, і забувала, сотні ночей не спала.
В безвість кричала і ненавидячи кохала.

Ангели мої небеснії,
Поверніть мені її
Ой далебі далеко занесла лелека
Серденько моє ущент з"їдає спека
Ангели мої стокрилії
Покажіть мені шлях до неї
Без неї однієї
В душі зима
Й мене нема