Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій Україні,
Плач на кожнім кроці.

Села руйнували,
По тюрмах саджали,
Так Московії катюги
Україну мордували.

В кайдани кували,
Щоб ми їх носили,
Люд невинний тисячами
Заганяли у могили.

Сіли до вечері
мати з діточками,
Замість мали вечеряти
Вмились дрібними сльозами.

Заплакану матір
Діточки питають
Мамо, мамо де наш тато
З нами чом не вечеряють.

Тато наш далеко
В холоднім Сибіру,
Споминає Святий Вечір,
Українську нашу віру.

Споминає волю,
Переносить муки,
А його зболіле серце
Плаче від розлуки.

 Ісусе наш Боже,
Зглянься Ти над нами,
Дай побачити всіх рідних
За святковими столами.

А в боях померлих,
Наших всіх Героїв,
Прийми Боже милосердний,
Жити вічно в Царстві Твоїм.

Сумний Святий Вечір
В сорок шостім році,
По всій нашій Україні,
Плач на кожнім кроці.