Шкребе на серці
Березневий кіт.
Ламає руки, крутить ноги,
Тече з лоба піт.
Моє бажання
Не збулося досі.
Я не зустріла те, що хтіла
І сказала: "Досить!"
Мої інстинкти
Не заради тебе.
Втамую десь інакше
Я свої потреби!
Ти як атака вірусів
На мої плечі.
Я закидаю до корзини
Твої речі.

Я все це чув…
І замість нити вкотре
Сідай послухай що тобі
Муркоче котик:
І ще хоч день
В задушливій напрузі
І я втечу у Гімалаї
До бенгальських друзів!
Де авокадо
І серця гарячі,
Де мавки з шоколаду
Танцюють чачу.
Щоб більше не міняти
Свої Кишені
На шури-мури, бобіжури
І порожні жмені.

Ми, як
Промоклі сірники,
Шукаємо вогню,
Шукаємо вогню.
Як, як
Скажені пси, –
Гарячі голоси,
Гарячі голоси.
Гар-гарчимо!

  Мене не пре
Від запаху твого одеколону,
А монітор в очах моргає
Навіть коли ти не вдома.
– Ти теж далеко не близька
До ідеалу,
Тому сховай манірні чвари
І своє жало.
– Замордувалась я чекати
На твої дарунки
І чаклувати над "новеньким"
Для твого шлунку!
– Альтернатива є:
Замість цієї мелодрами
Сплітатися хвостами.

Ми, як
Промоклі сірники,
Шукаємо вогню,
Шукаємо вогню
Як, як
Скажені пси, –
Гарячі голоси,
Гарячі голоси.
Гар-гарчимо!