Зірвані простині
Твій запах впитуть знову 
згадаються ночі ті
Не пиши, не дзвони
Болить душа як згадаю
моменти злої зими (2)

Зараз -2 на вулицю прийшла зима
Нажаль проваллям став роман
я знаю ти сама
Знаю болить душа, за всі мої слова
Тут вибачень нема, температура в небі нижча
Просто незвично більше не відчути дотик губ твоїх
Просто чужі тепер вже не мої
Роки казатимуть, роки триматимуть
І небеса за нас дощами будуть плакати
Час повільно пливе, а в душі пустота
Напишу на листі незнайомі слова
За вікном заметіль, в серці біль, а зима
знов залишить без тебе самотнім
Це кінець і з тобою нас більше нема
А любов помирала у муках туман 
закриває нам очі, невже це обман
Із тобою ми більше не пара

Зірвані простині
Твій запах впитуть знову 
згадаються ночі ті
Не пиши, не дзвони
Болить душа пам'ятаю
моменти злої зими (2)

Сам-на-сам у тиші
Сам не свій все більше
В думках літають слайди, спогади, мої вірші
Можливо інший, можливо я черствіший став
Пробач образи і за мій тоді дебільний стан
Я перестав бачити сни коли не поряд ти
Я вже не маю слів які б додали теплоти
Нема назад дороги спалені усі мости
А за мою любов як зможеш то мене прости
Мороз по шкірі, коли гладив твої ніжні плечі
Як ти чарівно усміхалася в холодний вечір
Якщо будеш мати час згадай, що ти сказала
Я цілувала і на вушко шепотіла "Кохаю"
Це кінець і з тобою нас більше нема
А любов помирала у муках туман 
закриває нам очі, невже це обман
Із тобою ми більше не пара

Зірвані простині
Твій запах впитуть знову 
згадаються ночі ті
Не пиши, не дзвони
Болить душа як згадаю
моменти злої зими (2)