Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі нема...
Я казав собі, ти забула...да...

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі мене нема...
Я казав собі, ти забула...да...

[verse1]

І знову все знову...
Але чому?.. Не знаю...
Чи якась загадка?!...
Яку пізно відгадаю,
Ти хочеш, щоб я був...
Але мене не любиш,
А що робити мені?...
Життя своє ти губиш!
Тобі ніколи не було добре зі мною, я це знаю!
Я не можу без тебе, і тебе кохаю!
Але навіщо покохав, коли нема взаємності...
Коли зі мною стільки не приємності...
І всі моменти...Бога благав...
Я хочу бути з нею!
Вона моє кохання!
І несусь я до неї..на радості і щасті!
Тепер кажу ж собі!
Знову почуття не якісні!

 [bad word] 

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі нема...
Я казав собі, ти забула...да...

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що мене нема...
Я казав собі, ти забула...да...

[verse2]

Якщо не хочеш бути поруч?!
Ти мені скажи!
Хоча навіщо казати, коли я знаю це сам...
Коли заплутався... у сітях кохання
А ти завжди є і будеш...
Моїм бажанням!
Хоча навіщо?!Тобі я це все кажу?!
Коли хочеться вмерти,
І більше не можу...
Коли ти кохаєш іншого, для тебе я помер...
Фінал не кращий, ти кинула мене...все!!!
Бувай назавжди!
Хочеш не пиши!
Я просто відчув!
Що не будеш ти...
А я б міг...а я б все зробив!
Не хочеш бути!
Пробач мене ти!

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі мене нема...
Я казав собі, ти забула...да...

 [bad word] 

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі нема...
Я казав собі, ти забула...да...

Я казав собі, що мене забудеш...
Я казав собі, що мене не почуєш...
Я казав собі, що в душі мене нема...
Я казав собі, ти забула...да...