Тартак и Свитязь — Я не ту кохав
У полоні темноти наче сон зявилась ти
Та я прокинувся тому, що ти лишилась назавжди
Я кохав тебе як міг, квіти клав тебе до ніг
Та білі мухи налетіли, вкрив любов холодний сніг
І ця любов мене дістала, перед очима мотиляла цілий день
Цілий день мене пиляла і я спокій втрачав я на тебе кричав
Я горлянку зривав, як собака харчав

Ну скільки же можна мені тебе вчити
Та дай мені трошечки перепочити
Ти вилізи з хати, ти піди погуляти
Людей подивитись, себе показати
Погуляла- покружляла
Ти людей подивилась, себе показала
Погуляла-покружляла
Та до мене назад ти оглоблі вертала

Ні, ні я не ту кохав, не ті слова їй говорив
Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів
Ніч, ніч осліпила нас, блакитних снів жадана мить
Ні, ні я не тій моливсь, любов украла ніч

Мов настояне вино випив я любов давно
Добряче нализався, мені вже все одно
Проживу без тебе я, ти давно вже не моя
Опинилась у вязниці, тепер Бог тобі суддя
Добре так, добре так, я тепер одинак
Добре так, добре так, я тепер холостяк
Но твоє миле обличчя мене знов до себе кличе
І цієї мани не позбутись ніяк

Як приснишся вночі, так хоч бери та й кричи
Закриють очі глядачі, закриють вуха слухачі
Не хочу знати, де ти, знати де тебе знайти
Ти розумиєш чи ні - ти не потрібна мені

Ні, ні я не ту кохав, не ті слова їй говорив
Ні, ні я не ту чекав, не ту теплом своїм зігрів
Ніч, ніч осліпила нас, блакитних снів жадана мить
Ні, ні я не тій моливсь, любов украла ніч