Загриміли в полі, мов громи, гармати, 
Стрільця молодого виряджала мати, 
Витирала сльози і благала Бога, 
Щоб вернув їй сина додому живого, 
Щоб вернув їй сина додому живого... 
Не плач, моя рідна, посивівша мати, 
Я пішов на войну тебе визволяти, 
А, як не діждешся з тої Січі мене, 
Посади, благаю, біля хати клена, 
Посади, благаю, біля хати клена... 
 
Приспів: 
А туман - білим полем, 
А біда - чорним болем, 
А душа - буйним кленом, 
Зеленим, ой зеленим. 
А туман - білим полем, 
А біда - чорним болем, 
А душа - буйним кленом, 
Зеленим, зеленим. 
 
Тягнуться до сонця стовбури кленові, 
Зрошені сльозами горя і любові, 
Довгими ночами тихо шепчуть віти, - 
То твої, Вкраїно, найдорожчі діти, 
То твої, Вкраїно, найрідніші діти...