І МЕРТВИМ І ЖИВИМ
Схаменіться! будьте люди, 
 Бо лихо вам буде. 
 Розкуються незабаром 
 Заковані люде, 
 Настане суд, заговорять 
 І Дніпро, і гори! 
 І потече сторіками 
 Кров у синє море 
 Дітей ваших… і не буде 
 Кому помагати. 
 Одцурається брат брата 
 І дитини мати. 
 І дим хмарою заступе 
 Сонце перед вами, 
 І навіки прокленетесь 
 Своїми синами! 
 Умийтеся! образ божий 
 Багном не скверніте. 
 Не дуріте дітей ваших, 
 Що вони на світі 
 На те тілько, щоб панувать… 
 Бо невчене око 
 Загляне їм в саму душу 
 Глибоко! глибоко! 
 Дознаються небожата, 
 Чия на вас шкура, 
 Та й засядуть, і премудрих 
 Немудрі одурять!