Десь за вікном дзвенить останній трамвай,
Кого любиш – вибирай.
Він прийде зранку, ти його не чекай,
Сховає очі, доп’є вчорашній чай.

Він ляже збоку і розкаже тобі
Про свої плани, дзвінок від мами.
І мирно захрапить на твоїй душі
Як мокра пляма від дон-жуана.

Приспів:
А ти на краю ліжка трохи поплачеш
І знову пробачиш всі відмазки його.
І може скаже хтось, що це неможливо,
Але просто красиво, бо пісня і є про любов.

Він в кедах вибігає просто на сніг,
Купити кави, ми в курсі справи.
"Вернуся пізно", – з трубки каже тобі,
Цілуєш в губи чужі парфуми.