Залишу, напевно, минуле без жалю
Крок собі назустріч я зроблю
Спитаю у тиші як бути, що далі?
Де той, що люблю
На межі надії
Я чекати буду
Сноведіння оживуть

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Видіння розтане
Як потяг в туманах
Мить на день зі серця збережу
Спитаю у тиші кохання - омана
Чом за ним тужу?
І крізь сон неначе
Знову я побачу
Все, що сталось наяву

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
І собі я зізнаюсь, що люблю

Зупиню мить мінливу
Серцю дам сліз гарячих
І туман нам, як ложе, простелю
Без вогню ніч зігрію
Сум як попіл розвію
Все зроблю, щоб ти бачив, що люблю.

СТРАСТЬ
(перевод)
Оставлю, наверное, прошлое без сожаления.
Шаг себе навстречу я сделаю.
Спрошу у тишины как быть, что дальше?
Где тот, что люблю.
На границе надежды
Я ждать буду
Как, сновидения оживут

Остановлю мгновение переменчивое
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть как пепел развею
И себе я признаюсь, что люблю

Видение растает
Как поезд в туманах
Мгновение на день из сердца сохраню
Спрошу у тишины любви - обман
Почему по нему скучаю?
И сквозь сон вроде бы 
Опять я увижу
Все, что случилось наяву

Остановлю мгновение переменчивое
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть как пепел развею
И себе я признаюсь, что люблю

Остановлю мгновение переменчивое
Сердцу дам слез горячих
И туман нам, как ложе, постелю
Без огня ночь согрею
Грусть как пепел развею
Все сделаю, чтобы ты видел, что люблю.