ОЙ НА ГОРІ ЧОРНИЙ ВОРОН КРЯЧЕ
Ой на горі чорний ворон кряче,
А в долині сиротина плаче. (Двічі)
— Не кряч, не кряч, чорний ворононьку,
Не плач, не плач, бідна сирітко. (Двічі)
— Ой казали мені добрі люди:
«Вийдеш заміж, добре тобі буде». (Двічі)
Вийшла заміж за гірку п’яницю,
Звідки прийде — то б’є, то свариться. (Двічі)
Вечеряє, сам лягає спати,
Мені каже голуби зганяти. (Двічі)
Не гудіте, голуби, на хаті,
Не збудіте милого в кімнаті. (Двічі)
Сама знаю, коли розбудити,
Ой як буде сонечко сходити. (Двічі)
Сама знаю, коли розбудити,
Ой як буде сонечко сходити. (Двічі)
— Вставай, вставай, милий голубчику,
Стоїть вода в золотім кубочку. (Двічі)
Вставай, вставай, милий, милесенький,
Висить рушник тонкий, білесенький. (Двічі)
Вставай, вставай, моє розкохання,
Вже для тебе готове снідання. (Двічі)
— Краще мені гіркий терен їсти,
Ніж з тобою до снідання сісти. (Двічі)
Краще мені в криниці втопитись,
Ніж з тобою на сім світі жити! (Двічі)