Прощай, прощай,
Моє серце не забирай!

Білим цвітом стежки замело,
Наче квіт, кохання відцвіло.
Полетіло, наче білий птах,
Десь шукати щастя у полях.

У полях, де вітер срібний в бубон б`є
Та струмочок на сопілці виграє…

Прощай, прощай,
Моє серце не забирай!

Я піду в замріяні поля,
Може, радість дасть мені земля,
Може, пісню, що в далекі дні
Білим цвітом стала на весні.

Моя доля, наче дивний птах,
Піднімає сонце на крилах.
А дорога, що у даль біжить,
В моєм серці, як струна, дзвенить.

***

ДОРОГА 

Прощай, прощай,
Мое сердце не забирай!

Белым цветом тропки замело,
Будто цветение, любовь отцвелась.
Полетела, как-будто белая птица,
Где-то искать счастье у полях.

У полях, где ветер серебряный в бубен бьет
И ручеек на сопилке играет…

Прощай, прощай,
Мое сердце не забирай!

Я пойду в поля, которые замечтались,
Может, радость даст мне земля,
Может, песню, что в далекие дни
Белым цветением стала весной.

Моя судьба, будто дивная птица,
Поднимает солнце на крыльях,
А дорога, что бежит в даль,
В моем сердце, будто струна звенит.