Тихо над річкою верби схилились,
Сумно у водах коси купають…
Мамині очі учора наснились,
Рученьки милі, що втоми не знають.
Мамині очі учора наснились,
Рученьки милі, що втоми не знають.
 

Вітер все легше верби гойдає,
Все вже до темної ночі готове…
Мамина ж пісня у серці лунає,
Тугу отишить її колискова.
Мамина ж пісня у серці лунає,
Тугу отишить її колискова.

 
Неньчине серце в тривозі боліло,
Рани негоїсті кинув їй час;
Та усміхається лагідно й мило,
Як задивляється знову на нас.
Та усміхається лагідно й мило,
Як задивляється знову на нас.