Свято веселеє нас привітало, 
Свято, найбільш укохане в народі, 
Будьмо ж веселі, журитися годі, 
Набік лихеє, кого що спіткало.

Будьмо веселі, всі клопоти киньмо, 
Хто ма кохання, втішаймось коханням. 
Даймо в нас волю всім добрим бажанням 
І без злоби проти ворогів стріньмо.

Стріньмо як дітям народу годиться: 
Серцем одвертим і чулості повним; 
І цілий край свій любов'ю ми сповним, 
І в злих серцях та любов заіскриться - 
В святий вечір.

Хто з нас був добрий, добріший ще буде, 
Хто неприязний, щоб добрості вчився; 
Не забуваймо: в сей день народився 
Той, хто кохання приніс на всі люди.

Нумо ж, зберімось у купу тісніше, 
Кожна родина, як звичай навчає, 
А в кого зовсім родини немає, 
Друга хай знайде, а смутком не дише.

Тільки такий недошкребок культури, 
Що до народу кохання не має, 
Що його звичаї всі зневажає, 
Той нехай буде смутний і похмурий - 
В святий вечір.