Багрим, недобрим колом, 
Так, мов його не треба, 
Так, як іще ніколи, 
Сонце упало з неба. 

Дням голова відтята, 
Захід - кривава повідь. 
Щоб море вогню залляти, 
Вилили море крови. 

Багато крови, багато, 
Та ради не дасть огневі, — 
От-от він прорве загати 
І рине по всьому небі. 

Пожар півнеба кривавить. 
Мовчать на дзвіницях дзвони. 
Ніхто не спитає навіть: 
"Чом захід такий червоний?" 

Багрим, недобрим колом, 
Так, мов його не треба, 
Так, як іще ніколи, 
Сонце упало з неба. 

(Стефанович Олекса)