Страдальна Мати під хрестом стояла,
Плакала ридала, в сльозах промовляла:
«Ой, Сину, Сину,за яку провину
Переносишь муки тяженьку годину
На хресті?

Я ж Тебе купала гіркими сльозами,
Як Тебе ховала перед ворогами
А нині плачу, бо Тебе я трачу ,
По Тя, милий Сину, більше не побачу,
Сину Мій!

Ти жертвувався всіх людей спасати,
За то діждався невинно вмирати,
За світ лукавий, злобний і неправий,
Що сповнив на Тобі свій засуд кровавий
На хресті.

Моя підпоро, Мій Ти світе ясний!
Гаснеш заскоро, в'янеш безчасний.
А що ж зі Мною станесь, сиротою?
Я сама на світі,як билина стою
Під хрестом.

Мій Боже милий, усердно Тя молю,
Додай Мені сили у нещаснім болю 
Тебе благаю, як сама лиш знаю,
І Тобі днесь Сина Мого поручаю
На хресті».