Ой у лузі висока могила
 На могилі червона калина
 На калини чорний ворон кряче
 На чужині сиротина плаче 

 Ой казали сиротині люди
 Вийди заміж, краще тобі буде
 А я людську воленку вольнила
 Вийшла заміж, голівку втопила 

 Утопила в глибоку криницю
 Вийшла заміж за гірку п’яницю
 А п’яниця все п’є та й гуляє
 Прийде до дому як не б’є то й лає 

 Прийде додому та й лягає спати
 Мене становить голубів ганяти
 Ой гій-гіля голубоньки з хати
 Не будіте милого з кроваті 

 Сама знаю коли ізбудити
 Коли буде сонечко всходити
 Вставай, милий, моє милування
 Вже готове тобі умивання 

 Як став милий з постелі вставати
 Стали подушки по хаті літати
 Стали подушки по хаті літати
 Стала мила у вікно тікати 

 Чого ж, мила, у вікно тікаєш
 Хіба ж, ти мила, шуточок не знаеш
 Коли б, милий, за шутки приймала
 Тоб я, милий, в могилі лежала