Осіння ілюзія
ПР
А там кружляє листопад,
Немов у вирі заблукав,
Для нього це останній вальс -
Це вітер так мені сказав

Теплі слова, які завжди чую я-
Це лише осіння ілюзія.
Гарячі кольори, які навіюють печаль,
Болючий листопад, зимовий погляд у даль,
Нажаль – немає правди в коханні.
Ми її втратили в безглуздому бажанні.
Самотні будинки, заплакані вікна -
Осіння любов, як медаль мідна
Нічого не варті ці почуття чисті
Ми їх загубили у жовтому листі.
Пронизливий вітер і жорстока злива,
Допомогли забути, вродлива.
Я говорив про любов та ти казала досить,
Я кохаю знов і це повір мені не осінь.
ПР
А там кружляє листопад,
Немов у вирі заблукав,
Для нього це останній вальс -
Це вітер так мені сказав

Як набридла ця осінь, ця самотність скажена
Як набридла любов і твоя вічна проблема.
Ходимо довкола, шукаємо істини,
А гарячі почуття вже давно вистигли.
Мене вже не чарує твій спів солодкий,
Коли ми були разом, я був самотній.
Я знов щиро кохаю і це не навмисно,
А ось ти самотня, як це пожовкле листя.

Лиш дощ, дощ по осінньому листю,
Він падає на нас, на серця близьких,
Зупиняє час, ламає ланцюги слави,
Розєднати нас- це було його право.
Ми забули все і нічого не згадаєм,
Нас з малку вчили: маєм, що маєм
А тепер осінь ілюзію малює,
Та тільки мій крик вже ніхто не почує.