Тримайтеся разом

Плекала, ростила матуся синів
Людям на радість, на втіху собі.
Настала пора у дорогу збирати,
Збирає і просить її пам’ятати:

“Керуйтесь любов’ю, тримайтеся разом,
Миру і спокою, також вам бажаю,
Живіть діти дружньо і я буду рада,
Бо це важливіше ніж злато і слава,

Приспів

Тримайтеся разом, за вас я молюсь,
Розбрат не винесу - цього боюсь”.
Забули орлята про своє гніздо,
Про маму рідненьку і ніби на зло,

«Гризуться» за злато за  владу і славу,
Про дружбу забули і про повагу.
А їхня матуся все бачить й мовчить,
Тому що не може уже говорить,

Лиш стогін здалека почули сини,
Згадали про матір, що не берегли.
І ось тобі розбрат, не в тім лиш печаль,
А ще й в тім, що бачить це мама нажаль,

Серце щемить і навпіл голова
Забули про мудрі, важливі слова.
Серце щемить і навпіл голова
Забули про мудрі, важливі слова.

Приспів

Тримайтеся разом, за вас я молюсь,
Розбрат не винесу - цього боюсь.
Розбрат не винесу - цього боюсь,
Тримайтеся разом за вас я молюсь.

Пробачте нам мамо, шепочуть сини,
Тільки з роками, мудрішаєм ми.
Шануй свою неньку, бо рідна вона,
А то чужа стане і ти сирота.