Давай виключим світло і будем мовчати.
Про то, що неможна словами сказати.
Неможна писати, не можливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.
Давай мовчати про то, що дівчата
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про мене и про тебе мовчати,
Мовчати аж поки не захочем кричати.

Місяць впав - темно в кімнаті
Як добре, що ти навчилась мовчати
Про то, що ніколи не змогла би збрехати
Про то, що ніколи мені не спитати
Ми будем з тобою у ліжку лежати
Лежати як сніг, водою зтікати
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.

Давай помовчу тобі просто на вушко.
Холодною стала чаяна кружка.
А ми ще маем про, що помовчати,
А ми ще маем про, що полежати.
Як світло проб’ється крызь наші штори,
Ми знову с тобою як всі заговри.
А поки ще темно є в нашій кімнаті
Давай з тобою будем просто мовчати….просто мовчати
Давай з тобою будем просто мовчати …мовчати…
Давай з тобою будем просто мовчати

Давай выключим свет и будем молчать.
О том, что нельзя словами сказать.
Нельзя писать, невозможно сыграть, 
А только молчать, тихонько молчать.
Давай молчать о том, что девушки 
Не умеют скрывать, не могут спать.
Давай обо мне и о тебе молчать, 
Молчать пока не захотим кричать. 

Месяц упал - темно в комнате 
Как хорошо, что ты научилась молчать 
О том, что никогда не смогла бы солгать
О том, что никогда мне не спросить 
Мы будем с тобой в кровати лежать
Лежать как снег, водой зтикаты 
Мы будем жадно свои слезы глотать, 
А с ними слова, которых не сказать.
Давай помолчу тебе просто на ушко.
Холодной стала чаяна кружка. 
А мы еще маем о, помолчать, 
А мы еще маем о, полежать. 
Как свет пробьется крызь наши шторы,
Мы снова с тобой как все заговры. 
А пока еще темно в нашей комнате 
Давай с тобой будем просто молчать ...
просто молчать 
Давай с тобой будем просто молчать ... молчать ... 
Давай с тобой будем просто молчать