Я тобі вірив, коли ти для мене ще була ніким
Коли на дворі листя падало
А я ще в серці іншою хворів
Серденько мерзло,
Твоє тепло його не зігрівало
А на дворі вже снігом замело
А я ще вірив тобі

Торкнись руками моїх рук і просто мовчи
Мовчи і нічого не кажи, в очах я все бачу
Я б зараз став на мить сліпим
Та правда - брехня
Сонце, не вірю я тобі!

Ти обнімала і крики серця мого відчувала
І ніжні губи твої цілував я
Та ти не була моя
Десь на тополі злилися вітром дві нещасні долі
І периземлилися пожовклим щастям,
Що зеленіло колись

Кохана моя, ти ще там
Прошу, молю, не пізно нам
Усе повернути
І стерти всі муки
Хоч і не буду я з тобою
Та я кричу і молю долю
Єдина моя людина. сонце моє,
Ти навік моя!!!

Торкнись руками моїх рук і просто мовчи
Мовчи і нічого не кажи, в очах я все бачу
Я б зараз став на мить сліпим
Та правда - брехня
Сонце, не вірю я тобі!

Згадай тепло, згадай печалі,
І все, що в нас було
Згадай і відпусти думки
Нехай буде пустота 
Кохання, воно уб'є колись усі страждання
Народиться дощем весняним, раннім
Та ти не будеш моя, ти не будеш моя

Ти не будеш моя...

Торкнись руками моїх рук і просто мовчи
Мовчи і нічого не кажи, в очах я все бачу
Я б зараз став на мить сліпим
Та правда - брехня
Сонце, не вірю я тобі!

Торкнись руками моїх рук...