За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль.
Смуток відійде сльозою,
Вже не плачу за тобою –
В серці заметіль.

Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.

Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання.

Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш,
Спогадів нема.
Свою тугу відпускаю,
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма.

Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.