Скупаний в пахучій м’яті, вечір догора.
Не сидиться юнці в хаті, бо гулять пора.
Не знайде у хаті місця, бо стискає дах,
А в очах у неї - місяць, пісня – на вустах.

Приспів:
Ой та м’ята, дивна м’ята, ой ті вечори…
Не пускає доню мати, що не говори.
Мамо, мамо, рідна нене, я ж благаю, як! – 
Вже давно чека на мене зоряний юнак.

Затуляє зорі ганок, стіни на взірці,
В нього на щоці – рум’янок, ніжність у руці.
І сорочечка для свята, чорний чуб густий…
Ой туди, де пахне м’ята, мамо, відпусти.

Приспів:

Скупаний в пахучій м’яті, вечір догора.
Не сидиться юнці в хаті, бо гулять пора.
Не знайде у хаті місця, бо стискає дах,
А в очах у неї - місяць, а в очах у неї - місяць
Пісня – на вустах.