Не поверталася б зима...
В вікно не стукала вона...
І я без тебе просто так
Не зможу далі жити..
Я повний , ситий літніх мрій...
Та якшо хочеш йти , не стій...
А я замерзну...
Памятавши тільки голос твій...

Цей білий сніг вже давно літає...
І враження таке , що холод навіть не минає
Чи це я марю ? А може мертвий ? Може сплю ?
Але чому і досі на снігу зображено,що я тебе люблю?

Знаєш ,не памятаю навіть
Коли в останнє я таке відчув...
Щоб білий камінь, з чистого простого льоду мені віддав тепло
І все до чього доторкнусь , чомусь відразу замерзало...

Квіти зівяли, які і так багато памятали
Засохли, здається ще не все сказали...
Нема різниці , вони вже мертві ...вперто
Тримаю панацею на цю хвилю чисто та відверто

Скажи мені Богиня всіх небес, я не відстану...
Чому боюся цього холоду і свого стану?
Картин епох, де я її шукаю і марю
Подаруй усмішку яку я так кохаю...

Приспів:

Не повернулася  зима...
В вікно не стукала вона...
І я без тебе просто так
Не зможу далі жити..
Я повний , ситий літніх мрій...
Та якшо хочеш йти , не стій...
А я замерзну...
Памятавши тільки голос твій...

Якби не зима,б не принесла б тебе на крилах..мене б змило..
І на устах лишився б крах цього писах і листах..ти не в моїх мріях..
Ти близько, поряд за руку ,давай без звуку..по місту минаєм вулиці
Я радий за посмішку на лиці..
Ти моя віра..та я не вірю..в прямі ефіри..
Тут все маю віру..та я люблю без міри..давай..просто без емірів.і сафірів..на надію..
Не морозь морозом руки молоді-моя дівчина зима..
Там де літо,там нас нема..
Простора душа там пустота,зігрій теплом мене..
Моя весна,моя весна..

Не поверталася б зима...
В вікно не стукала вона...
І я без тебе просто так
Не зможу далі жити..
Я повний , ситий літніх мрій...
Та якшо хочеш йти , не стій...
А я замерзну...
Памятавши тільки голос твій...